Категорія: Ж

  • жилавітися

    жилавітися — дієслово, що означає ставати жилавим, набувати вигляду, властивостей чи структури, схожої на жили; покриватися мережею жилок або потовщених волокон.

  • жилавіти

    1. Ставати жилавим, набувати вигляду жил; покриватися мережею видимих судин (про частини тіла, органи).

    2. Перен. Ставати жорстким, грубим, втрачати ніжність, еластичність (про тканини, матеріали, поверхні).

    3. Перен. Про людину: ставати кремезним, м’язистим, з чітко окресленими жилами; набирати фізичної сили та витривалості.

  • жилавий

    1. Який має міцні, добре розвинені жили; мускулястий, м’язистий (про людину, частини тіла).

    2. Міцний, тягучий, пружний (про матеріали, тканини, рослини тощо).

    3. Перен. Дуже витривалий, загартований, невтомний; з великою життєвою силою (про людину, тварину).

  • жила

    1. Кровоносна судина у тілі людини або тварини, що несе кров від органів і тканин до серця (на відміну від артерії).

    2. Суцільна смуга, прошарок або потік корисних копалин, що різко відрізняється від навколишньої породи своїм складом або будовою.

    3. Переносно: про щось, що є основою, внутрішньою силою, суттю чогось; нерв, основа.

    4. Розмовне, часто зневажливе: про скупого, корисливу людину.

  • жиклерний

    1. Стосунковий до жиклера (струминного пристрою, деталі карбюратора, форсунки тощо), призначений для нього або пов’язаний з його роботою.

    2. Такий, що має жиклер як основну або характерну деталь; оснащений жиклером.

  • жиклер

    1. Калібрований отвір або деталь з таким отвором у технічних пристроях (наприклад, у карбюраторах, паливних, гідравлічних або пневматичних системах), призначена для точного дозування, обмеження або регулювання витрати рідини, газу або пари.

    2. Розпилювальна насадка (сопло) у різних приладах (наприклад, в пальниках, системах зрошення, мийних апаратах), що формує певний потік або факел рідини або газу.

  • жизність

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • жизний

    1. (від «жизнь») — стосовний до життя, властивий життю; життєвий (заст., рідко).

    2. (від «жиза») — стосовний до жизи (рідкісного металевого сплаву); зроблений із жизи (заст.).

  • жиздра

    1. Місто в Калузькій області Росії, центр Жиздринського району, розташоване на річці Жиздра.

    2. Річка в Калузькій області Росії, ліва притока Оки.

  • жижки

    1. Розмовна назва грошей, готівки, коштів (зазвичай у множині).

    2. Заст. Дрібні монети, мідні гроші.