1. Який харчується жабами, живиться жабами (про тварин).
2. Призначений для ловлі або знищення жаб.
Словник Української
1. Який харчується жабами, живиться жабами (про тварин).
2. Призначений для ловлі або знищення жаб.
Жабоїддя — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
1. Рід птахів родини сиворакшових, що мешкають у тропічних лісах Африки та живляться переважно жабами, комахами та дрібними хребетними; представник цього роду (Corythornis).
2. Рід комахоїдних ссавців родини тенрекових, ендемік Мадагаскару, що має видовжений ніс і харчується переважно дощовими хробаками; представник цього роду (Oryzorictes).
1. Властивість або стан, що характеризується схожістю на жабу за зовнішнім виглядом, будовою або способом життя.
2. У біології (зоології): сукупність морфологічних та фізіологічних ознак, властивих жабам та іншим представникам ряду безхвостих земноводних (Anura).
1. Схожий на жабу за зовнішнім виглядом, будовою тіла або характером рухів.
2. У біологічній систематиці: що належить до ряду земноводних Anura (або Salientia), до якого входять жаби, ропухи та інші безхвості амфібії; властивий цьому ряду.
Жабокряківка — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Подільському районі; походить від народної назви рослини «жаб’ячий кряків» (жовтець повзучий).
Жабокряківка — народна назва рослини з родини жовтецевих — жовтця повзучого (Ranunculus repens), що характеризується жовтими квітами та часто росте на вологих місцях, де живуть жаби.
Жабовиння — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, що входить до складу Тисменицької міської громади.
1. Місцевість, багата на болота, де водяться жаби; заболочена територія.
2. Розм. М’ясо жаби, що вживається в їжу.
3. Заст. Шкіра або шкурка жаби.
1. Кружевна або шита оксамитом, шовком тощо оздоба у вигляді оборки або зборок на грудях чоловічої сорочки, що виступає з-під коміра, а також подібна прикраса на жіночому одязі.
2. Шкірна збірка під щелепою у деяких земноводних (наприклад, в жаби) та птахів (наприклад, у тетерука), що здатна роздуватися.
3. Рідкий, неохайно виглядаючий комір, краї якого розхристано виступають з-під верхнього одягу.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за сучасним адміністративним поділом — у Львівській області).
2. Заст. та діал. Місцевість, багата на болота, ставки або озера, де водиться багато жаб; жаб’яче місце.