Словник Української
Надмірне прагнення до накопичення матеріальних благ, багатства, часто шляхом заощадження або утримання від витрат, що супроводжується скупістю та небажанням ділитися.
Ненаситне бажання володіти чим-небудь, заздрісне та егоїстичне прагнення отримати щось, часто за рахунок інших.
Рідко вживається у значенні сильного бажання, прагнення до чогось (наприклад, знань, слави).
1. З великою жадібністю, з ненаситним бажанням володіти чимось або отримувати щось.
2. З надмірним прагненням, нетерпінням, завзятістю (у здійсненні чого-небудь).
3. З сильним апетитом, з ненажерливістю (про споживання їжі).
1. Який відчуває сильне бажання чогось, прагне отримати щось у великій кількості; ненаситний.
2. Який прагне захопити, привласнити собі щось, що належить іншим; скупий, скнарий.
3. Який виражає таке бажання або прагнення; сповнений жадоби.
1. Рідкісний мінерал класу силікатів, різновид піроксену, що за хімічним складом є силікатом натрію та алюмінію; прозорий або напівпрозорий камінь, який цінується в ювелірній справі та використовується для виготовлення прикрас і різьблення.
2. Застаріла назва мінералу жадеїту, що входить до групи жаду разом з нефритом.
Мінерал класу силікатів, різновид піроксену, що має щільну структуру і зазвичай зеленого кольору різних відтінків, цінна ювелірно-виробна сировина.
Напівкоштовний камінь, що використовується в ювелірній справі та різьбленні, отриманий з однойменного мінералу; одна з двох основних різновидів жаду поряд з нефритом.
1. (діал.) Надзвичайно жадібний, ненажерливий; такий, що прагне отримати якомога більше чогось для себе.
2. (перен., діал.) Дуже інтенсивний, сильний; палкий (про бажання, почуття тощо).
1. (заст.) Який бажає чогось, сповнений сильного бажання; палкий, пристрасний.
2. (заст.) Який прагне володіти чимось, невсипущий у прагненні отримати щось; ненажерливий.
3. (заст.) Який виражає сильне бажання або прагнення; сповнений жаги.
1. (дієприкметник) Той, хто відчуває сильне бажання, потяг до чогось; той, хто палко прагне чогось.
2. (дієприкметник) Той, хто відчуває сильну фізичну потребу, зокрема в їжі, питті; спраглий, голодний.
жадатися — заст. (до кого, чого) — відчувати сильне бажання, прагнути чогось; жадати.
жадатися — діал. (чого) — потребувати, вимагати чогось для свого існування або розвитку (про рослини, тварин).
1. Сильно, пристрасно бажати чогось, прагнути досягнення чого-небудь; мати сильне бажання володіти кимось або чимось.
2. (переносне значення) Відчувати сильну потребу в чомусь, гостро потребувати (наприклад, жадати відпочинку, справедливості).
3. (застаріле) Просити, благати про щось.