жадаючий
[ʒɑdɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Ж
Значення
- (Психологія) –
(дієприкметник) Той, хто відчуває сильне бажання, потяг до чогось; той, хто палко прагне чогось.
- (Фізіологія) –
(дієприкметник) Той, хто відчуває сильну фізичну потребу, зокрема в їжі, питті; спраглий, голодний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жадаючий, р. жадаючого, д. жадаючому, з. жадаючого, о. жадаючим, м. жадаючім