Який стосується утворення жужілів (органів чуття у комах та інших членистоногих, що сприймають механічні подразнення, вібрації, потоки повітря).
Категорія: Ж
-
жужілеутворення
Жужілеутворення — власна назва літературно-мистецького об’єднання українських авангардистів, що існувало у Києві у 1920-х роках, засноване поетом Михайлем Семенком; назва походить від злиття слів «жужу» (жужжати) та «утворення» і відображає прагнення до шуму, руху та нового мистецького формування.
-
жужілетривкість
Жужілетривкість — власна назва, що позначає філософсько-психологічну концепцію або стан свідомості, який характеризується глибокою, часто нав’язливою, тривогою (тривкістю), спричиненою рефлексивним сприйняттям хаосу, абсурду та мінливості буття, що асоціюється з образом жужіля (метелика, комахи) як символу крихкості, миттєвості та непереборного руху.
-
жужілетривкий
Жужілетривкий — прикметник, що характеризує особу, яка є вірним прихильником, шанувальником або активним учасником творчого кола навколо української письменниці та художниці Лесі (Олександри) Українки; стосується ідей, творів, атмосфери або стилю, пов’язаних із цим колом.
-
жужілевідламувальниця
Жужілевідламувальниця — власна назва спеціалізованого пристрою або механізму, призначеного для видалення (відламування) залишків жужіля (металевих окалин, грата) під час або після металообробки.
-
жужілевідламувальник
Жужілевідламувальник — власна назва спеціалізованого пристрою або інструменту, призначеного для виявлення, блокування або нейтралізації жужілів (гіпотетичних мікроскопічних технічних засобів спостереження або втручання) шляхом порушення їх роботи або фізичного виведення з ладу.
-
жужілевідламувальний
1. Пов’язаний з технологією або пристроєм для відламування (розкриття, нейтралізації) захисту або систем безпеки, що використовують технологію “Жужіля” (Jujul), зокрема стосовно електронних замків або систем контролю доступу.
-
жужуба
1. (діал.) Те саме, що жужубай — великий, незграбний чоловік або хлопець.
2. (діал.) Те саме, що жужубай — незграбна, велика річ.
3. (діал., перен.) Про повільну, мляву, незграбну людину.
-
жужмом
1. (діалектне, західні регіони) Дуже швидко, стрімко, миттєво; зі швидкістю, що нагадує шум польоту джмеля або комахи.
2. (переносне значення, розмовне) Дуже легко, без зусиль, миттєво (про виконання дії).
-
жужмитися
1. (розм.) Стискатися, зморщуватися, збиратися в складки (про тканину, шкіру тощо).
2. (перен., розм.) Кривити обличчя, морщитися від неприємних відчуттів, невдоволення, плачу.
3. (перен., розм.) В’яло, неохоче, без ентузіазму робити щось; пасувати, зволікати.