1. Надзвичайно жалібний, дуже сумний або скорботний; такий, що викликає глибоке співчуття або жаль.
2. (У посиленому значенні) Найвищий ступінь прояву жалю, смутку або скорботи; вкрай сумний.
Категорія: Ж
-
жалібненько
1. Прислівник до слова “жалібний”, що виражає стан або дію, сповнену смутку, скорботи, милосердя або співчуття, часто з відтінком ніжності, зменшеності або певної інтенсивності.
2. У музиці — спосіб виконання (темп, характер), що передає сумний, сентиментальний, трохи плаксивий настрій; сумно, плачливо (про характер звучання мелодії).
-
жалібненький
1. Зменшувально-пестливий варіант слова “жалібний”: такий, що викликає співчуття, зворушливий своєю скромністю, беззахисністю або сумним виглядом.
2. (Про звуки, голос, мелодію) Трохи сумний, смутний, що виражає легку жалобу або зворушення.
-
жаліб
1. (історичне) Податкова одиниця в Галицькій Русі та Галицько-Волинському князівстві в XIII—XIV століттях, що відповідала певній кількості землі або дворів, з яких стягувалася данина.
2. (історичне) Податок, данина, яку сплачували з одного такого податкового одиничного наділу.
-
жалячка
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може мати антропонімічне або топонімічне походження.
2. У літературі та фольклорі — можливе прізвисько або ім’я персонажа, що часто вказує на його характер або дію (від дієслова “жалити”).
-
жалячий
1. Який жалить, має властивість жалити; колючий, печеливий.
2. Переносно: гострий, уїдливий, образливий (про слова, зауваження тощо).
3. Переносно: який спричиняє глибокий душевний біль, страждання; болісний, скорботний.
-
жалячи
Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “жалити” (застаріла форма) або “жаліти”, що означає співчутливо, з жалем ставитися до когось або чогось, викликаючи в собі почуття милосердя, скорботи або співчуття.
Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “жалити”, що означає завдавати біль укусом або уколом (про комах, отруйні рослини тощо).
-
жаля
1. (діал.) Те саме, що жало — загострений орган у комах та деяких інших тварин для захисту або нападу, що має отруйні залози.
2. (перен., діал.) Щось гостре та колюче, що може спричинити біль або ушкодження; колючка, шпичак.
3. (перен., діал.) Різкий, уїдливий вислів, глузлива або образлива згадка; укол.
-
жалючий
1. Який викликає почуття жалю, співчуття; жалісний, жалібний.
2. Який виражає жаль, співчуття; сповнений жалю.
-
жалюзійний
1. (заст.) Який стосується жалюзі (ролети, віконниці з рухомими пластинами), призначений для жалюзі або виготовлений з них.
2. (перен., рідк.) Такий, що нагадує своєю будовою, виглядом або функцією жалюзі; пластинчастий, ламельний.