Древослів

Словник Української Мови

жаліб

[ʒɑlib] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Податкова одиниця в Галицькій Русі та Галицько-Волинському князівстві в XIII—XIV століттях, що відповідала певній кількості землі або дворів, з яких стягувалася данина.

  2. (Історія) –

    (історичне) Податок, данина, яку сплачували з одного такого податкового одиничного наділу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жаліб, р. жаліба, д. жалібові, з. жаліба, о. жалібом, м. жалібі, к. жаліб

Більше записів