1. Який має властивості жару, дуже гарячий, палаючий; розпечений, жаркий.
2. Який викликає відчуття жару, зігріває; теплий.
3. Переносно: сповнений сильного почуття, палкий, запальний.
Словник Української
1. Який має властивості жару, дуже гарячий, палаючий; розпечений, жаркий.
2. Який викликає відчуття жару, зігріває; теплий.
3. Переносно: сповнений сильного почуття, палкий, запальний.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “жарина” — невелика частинка розпеченого вугілля, вогню, що вилітає з полум’я або тліючого вогнища.
2. (переносно) Про яскраву, гарячу, емоційну думку, почуття або про явище, що може запалити, надихнути інших.
3. (діал., заст.) Невелика кількість чогось розпеченого, гарячого; також — слід від опіку, припікання.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст., діал.) Те саме, що спека, розпечене повітря; сильна спеку.
1. Рідка страва з м’яса, риби або грибів, що готується шляхом варіння з додаванням спецій та коріння.
2. (у переносному значенні) Сильна спека, сонячний припік, розпечене повітря.
3. (розмовне) Енергійна, жвава дія, сутичка, гаряча суперечка або бійка.
1. Страва з обсмаженого на олії, жирі або без них м’яса, риби, овочів, грибів тощо; загальна назва для кулінарних виробів, приготованих шляхом смаження.
2. Розм. Про щось дуже легке, просте для виконання (зазвичай у виразі “це (чиста) жареня”).
1. Процес дії за значенням дієслова “жарити” — теплова обробка продуктів у розігрітій олії, жирі або без них на поверхні, що нагрівається (сковороді, грилі тощо), до утворення рум’яної скоринки.
2. Розм. Страва, продукти, що піддані такій тепловій обробці; смажена їжа.
1. Який піддавався тепловій обробці на розпеченій поверхні (сковороді, грилі тощо) з додаванням або без додавання жиру до повної або часткової готовності.
2. Який має характерний смак, запах або вигляд, набутий у результаті такого приготування.
3. Розмовне: дуже нагрітий сонячним промінням або вогнем; дуже гарячий.
4. Переносне, розмовне: який пережив сильне хвилювання, стрес, неприємності; стомлений, змучений.
1. Невелика декоративна підставка, поличка або столик для кімнатних рослин у горщиках, який часто має витончену конструкцію з металу, дерева або інших матеріалів.
2. Застаріла назва кімнатної рослини, що вирощується в горщику, особливо декоративно-листяної або квітучої.
Жардиньєр — невеликий столик або підставка для кімнатних рослин, часто багатоярусна та оздоблена художнім литтям, характерна для інтер’єрів XIX — початку XX століття.
Жардиньєр — декоративна ваза, кошик або інша ємність для живописного розміщення квітів у приміщенні.
1. Набувати рис жаргону, ставати схожим на жаргон; запозичувати характерні для жаргону слова, вирази або манеру висловлювання.
2. Вживати жаргонні слова та вирази у своєму мовленні, починати говорити жаргоном.