Словник Української
1. Металева або керамічна посудина для розжареного вугілля, що використовується для обігріву приміщення або приготування їжі.
2. Пристрій, плита або спеціальна поверхня (зазвичай у виробництві чи лабораторії) для нагрівання, сушіння або термічної обробки чого-небудь.
3. Переносна металева конструкція для розведення вогнища або розжареного вугілля, часто використовується на відкритому повітрі (наприклад, для грилювання).
1. Здатність матеріалів, конструкцій або обладнання зберігати свої механічні та фізико-хімічні властивості при тривалій дії високих температур.
2. У біології — здатність організмів (мікроорганізмів, рослин) переносити високу температуру навколишнього середовища без шкоди для життєдіяльності.
1. (Про матеріали, конструкції) Здатний довго протистояти високій температурі, не руйнуючись і не втрачаючи своїх властивостей; вогнетривкий, жароміцний.
2. (Про рослини) Здатний переносити сильну посуху та тривалу спеку без шкоди для росту та розвитку.
1. (техн.) Пов’язаний із жарою, призначений для роботи за високих температур; термостійкий, жароміцний.
2. (техн.) Стосований до процесу нагрівання, обробки металів або матеріалів вогнем, високою температурою.
3. (спец.) Який стосується жарового (високотемпературного) обладнання або його частин (наприклад, жарові труби котла).
Жарнівки — власна назва села в Україні, розташованого в Яворівському районі Львівської області.
Жарнівки — народна назва квітів гвоздики польової (Dianthus campestris) або гвоздики білої (Dianthus leucophoeniceus), поширених на піщаних ґрунтах.
Жарнівка — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області (Яворівський район) та села в Івано-Франківській області (Рожнятівський район).
Жарнівка — власна назва річки в Україні, правої притоки Гнилої Липи, що протікає у Львівській області.
1. Прислівник до слова “жаркий”, що означає: з високою температурою повітря, зі значним теплом, що випромінюється від сонця, вогню або іншого джерела.
2. У переносному значенні: з великим ентузіазмом, напруженням, запалом (про працю, діяльність, почуття тощо).
3. У значенні присудкового слова: відчувається високий ступінь тепла, спекотно.
1. Який має високу температуру повітря, сильно нагрітий; спекотний.
2. Який викликає відчуття тепла, зігріває (про одяг, взуття тощо).
3. Насичений сильним почуттям, напружений, запальний (про суперечку, дискусію, пристрасть тощо).
4. Дуже інтенсивний, наполегливий, активний (про працю, бій, боротьбу).
5. Який виражає сильне почуття, палкий (про погляд, поцілунок, почуття).
1. Піддаватися тепловій обробці на відкритому вогні, розпеченій поверхні або в розігрітій печі (про їжу).
2. Піддаватися інтенсивному впливу сонячних променів, сильно грітися на сонці (про людину або живий організм).
3. Розмовне. Знаходитися в умовах сильного спеки, паритися від високої температури повітря.
4. Розмовне, переносне. Потрапляти в неприємну, незручну ситуацію, зазнавати критики, докорів.
1. Піддавати сильному вогню або високій температурі при приготуванні їжі, смажити на сильному вогні або в великій кількості розігрітого жиру.
2. Розжарювати, сильно нагрівати (метал, печ тощо).
3. Розмовне. Сильно гріти, палити (про сонце, спеку).
4. Розмовне, переносне. Суворо доганити, лаяти когось; давати сильну прочуханку.
5. Розмовне, переносне. Робити щось інтенсивно, з напруженням, з великою швидкістю (наприклад, працювати, грати на музичному інструменті).
6. Жаргонне. Стріляти з вогнепальної зброї.