жаровий
[ʒɑroʋɪj] Прикметник
Буква:Ж
Значення
- (Техніка) –
(техн.) Пов’язаний із жарою, призначений для роботи за високих температур; термостійкий, жароміцний.
- (Техніка) –
(техн.) Стосований до процесу нагрівання, обробки металів або матеріалів вогнем, високою температурою.
- (Техніка) –
(спец.) Який стосується жарового (високотемпературного) обладнання або його частин (наприклад, жарові труби котла).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жаровий, р. жарового, д. жаровому, з. жарового, о. жаровим, м. жаровім