1. Зменшувально-пестливе від “жбан”: невеликий посуд для рідин з ручкою та носиком, зазвичай глиняний або металевий.
2. Рідкісне, діалектне: невеликий глечик, малий горщик.
3. У переносному значенні, розмовне, іронічне: голова людини.
Категорія: Ж
-
жбаник
1. Великий глиняний або металевий посуд з ручкою та носиком для води, квасу, молока тощо; глечик великого розміру.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
-
жбан
1. Високий глиняний або дерев’яний посуд з кришкою, зазвичай з однією або двома ручками, для зберігання та перенесення рідин (води, молока, вина тощо); діжка, барило.
2. Розм. Голова людини (часто з відтінком грубуватості або жарту).
3. Діал. Верхня частина бджолиного вулика, яка накриває гніздо; підкришка.
-
жашківський
1. Стосунковий до міста Жашків (Черкаська область, Україна); властивий йому, що походить із нього або там перебуває.
2. Стосунковий до Жашківського району (історична адміністративно-територіальна одиниця); що стосується цієї території.
3. Приготовлений за особливим рецептом, характерним для Жашківського району (найчастіше стосується традиційного місцевого сиру).
-
жачка
1. Рідкісне українське прізвище.
2. Розмовна назва села Жадьки (Жадьків) у Бориспільському районі Київської області, що походить від його історичної назви — Жачка.
3. У технічному сленгу — скорочена назва жатки (збирального або косарського агрегату) сільськогосподарської техніки, наприклад, комбайна.
-
жахіття
1. (у фольклорі та літературі) фантастична істота, потвора, що викликає страх; втілення жаху, чудовисько.
2. (переносно) щось дуже страшне, огидне або потворне; те, що спричиняє відчуття жаху чи огиди.
3. (розм., посилено) про людину, яка своїм виглядом або вчинками викликає сильне неприйняття, страх або зневагу.
-
жахтітися
1. (розм.) Відчувати сильний страх, переляк, паніку; жахатися чогось.
2. (перен., рідк.) Сильно хвилюватися, турбуватися через щось; тривожитися.
-
жахтіти
1. (про вітер, бурю) Дути з великою силою, швидкістю, зі свистом і гуркотом; вити, ревти.
2. (перен., розм.) Гучно, несамовито кричати, репетувати; лютувати.
3. (перен., розм.) Дуже голосно плакати, ревіти (переважно про дітей).
-
жахота
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Чернігівської області.
2. (заст., рідк.) Те саме, що жахіття — відчуття сильного страху, жаху; жахливість, страхіття.
-
жахнутися
1. Різко відскочити, відхопитися, відступити зі страху, переляку або огиди.
2. (переносно) Злякатися, перелякатися чогось, відчути сильну тривогу або огиду.