Значення
- (Література) –
(у фольклорі та літературі) фантастична істота, потвора, що викликає страх; втілення жаху, чудовисько.
- (Література) –
(переносно) щось дуже страшне, огидне або потворне; те, що спричиняє відчуття жаху чи огиди.
- (Лінгвістика) –
(розм., посилено) про людину, яка своїм виглядом або вчинками викликає сильне неприйняття, страх або зневагу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жахіття, р. жахіття, д. жахіттю, з. жахіття, о. жахіттям, м. жахітті, к. жахіття