1. Властивий жебракам, характерний для них; такий, що стосується жебрацтва.
2. Убогий, злиденний, що нагадує жебрацький спосіб життя або стан.
Категорія: Ж
-
жебрачка
1. Жінка, яка займається жебрацтвом, просить милостиню; жіночий відповідник до слова “жебрак”.
2. Переносно: бідна, знедолена жінка, яка живе в крайній убогості.
3. Рідкісне, заст.: жінка, яка надокучливо просить, благає про щось або докучає своїми скаргами.
-
жебрачитися
1. Просити милостиню, жебракувати, часто з принизливим виглядом або поведінкою.
2. (Переносно) Убого, бідно жити; влаштовувати своє життя або господарство на злиднях.
3. (Переносно) Упокорюватися, надто покірно або принижено просити про щось.
-
жебрачити
Просити милостиню, ходити по жебраках, займатися жебрацтвом.
Переносно: благати, набридливо просити чогось, докучати проханнями.
Переносно: бути дуже бідним, злиденним; жити в крайній убогості.
-
жебрачий
1. Який стосується жебрака або жебрацтва, властивий жебракові; бідний, убогий.
2. Який виражає крайню нужду, злидні; жалюгідний, знедолений.
3. У складі власних назв: що входить до назви певних установ, організацій або їхніх будівель, історично пов’язаних із притулком для жебраків або збором милостині (наприклад, Жебрача башта).
-
жебрацький
1. Властивий жебракам, що стосується жебраків або жебрацтва.
2. Бідний, убогий, жалюгідний на вигляд; такий, що нагадує жебрака або його одяг, житло тощо.
3. Підлий, рабський, принизливий (про поведінку, ставлення тощо).
-
жебрацтво
1. Стан, заняття жебрака; випрошування милостині, грошей або їжі у людей на вулицях, у громадських місцях.
2. Зневажливе ставлення до власного достоїнства, приниження заради отримання чогось; залежність, підлабузництво.
3. У переносному значенні: бідність, убогість, недостаток чого-небудь (наприклад, духовне жебрацтво).
-
жебратися
1. Збирати милостиню, просити подаяння, часто пересуваючись з місця на місце; жебракувати.
2. (переносно) Убого, жалюгідно виглядати; мати неохайний, злиденний вигляд.
-
жебрати
Просити милостиню, подаяння, зокрема на вулиці або в громадських місцях.
Благати, наполегливо просити про щось, виявляючи покірність або зневагу до себе.
Перен. Отримувати щось (наприклад, увагу, схвалення) принизливим або настирливим проханням.
-
жебрання
1. Дія за значенням дієслова жебрати; випрошування милостині, подаяння, а також взагалі чогось у когось.
2. Зневажлива, настирлива просьба, благання; клопотання.
3. Заст. Бідність, убогість, злидні.