жебрачий
[ʒɛbrɑt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Ж
Значення
- (Соціологія) –
Який стосується жебрака або жебрацтва, властивий жебракові; бідний, убогий.
- (Лінгвістика) –
Який виражає крайню нужду, злидні; жалюгідний, знедолений.
- (Історія) –
У складі власних назв: що входить до назви певних установ, організацій або їхніх будівель, історично пов’язаних із притулком для жебраків або збором милостині (наприклад, Жебрача башта).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жебрачий, р. жебрачого, д. жебрачому, з. жебрачого, о. жебрачим, м. жебрачім