Словник Української
1. Традиційне українське намисто, зазвичай з коралів, нанизаних на нитку у вигляді кільця, яке носять на шиї в кілька рядів; часто є частиною національного жіночого костюма, особливо на Гуцульщині.
2. Назва схожого за формою та призначенням намиста в інших слов’янських народів (наприклад, молдовський, румунський ґердан).
3. Переносно: важкий, гнітючий тягар, обов’язок або почуття, що тисне на людину (застосовується переважно в художній літературі).
1. Назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
2. (заст.) Назва села в Україні, яке існувало на території сучасної Львівської області; згадується в історичних документах.
Ґерданик — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Свидовець, розташована неподалік від гори Близниця.
1. (діал.) Велика дерев’яна посудина з кришкою, бочка для зберігання різних продуктів (наприклад, зерна, борошна).
2. (перен., розм.) Про повну, товсту, незграбну людину (зазвичай жінку).
1. Видавати різкі, уривчасті, горлові звуки (переважно про птахів, особливо тетеруків, глушців, індиків).
2. Перен. Говорити швидко, невиразно, уривчасто або сердито, видаючи незрозумілі горлові звуки.
1. Хімічна сполука германію з киснем, сіль германієвої кислоти (наприклад, ґерманат натрію Na₂GeO₃).
2. Мінерал класу силікатів, природна сполука германію, рідкісна руда цього елемента.
Хімічний елемент з атомним номером 32, що належить до групи напівметалів, позначається символом Ge; сірувато-білий кристалічний матеріал, який використовується в напівпровідниковій техніці та оптиці.
1. Історичний термін: єврейський квартал у містах середньовічної Європи, обмежений для проживання євреїв, часто оточений стіною або воротами.
2. У переносному значенні: будь-яка територія, район або місце ізольованого, примусового або добровільного проживання будь-якої національної, соціальної чи релігійної групи людей.
3. У сучасному вжитку: негетто, нето, урбаністичний район з переважно темношкірим населенням у містах США, що характеризується високим рівнем злочинності та соціальною депресивністю.
1. Стосунок до шведського міста Гетеборг, пов’язаний з ним або походженням з нього.
2. Характерний для Гетеборга, властивий йому або його мешканцям.
1. Власна назва місцевості в Україні, що походить від діалектного дієслова “ґелґотати” (болототи, булькотати) та позначає джерело або місце з джерелами, де вода витікає з булькотанням.
2. (У переносному значенні) Рідкісне застосування як загальний термін для позначення булькотливого, дзюркотливого звуку води, що ллється або витікає.