ґелґотання

[ґɛlґotɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ґ

Значення

  1. (Геологія) –

    Власна назва місцевості в Україні, що походить від діалектного дієслова “ґелґотати” (болототи, булькотати) та позначає джерело або місце з джерелами, де вода витікає з булькотанням.

  2. (Лінгвістика) –

    (У переносному значенні) Рідкісне застосування як загальний термін для позначення булькотливого, дзюркотливого звуку води, що ллється або витікає.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ґелґотання, р. ґелґотання, д. ґелґотанню, з. ґелґотання, о. ґелґотанням, м. ґелґотанні, к. ґелґотання

Більше записів