Категорія: Г

Глось — власна назва села в Україні, розташованого в Бродівському районі Львівської області.

Глософобія — патологічний страх або стійка, ірраціональна огида до мови, мовлення або окремих слів.

Глососинтез — у лінгвістиці: метод аналізу мови, заснований на синтезі (поєднанні) мовних одиниць, зокрема морфем, для вивчення їхніх функцій та значень у структурі слова або висловлювання.

Глососинтез — у філософії та теології: концепція або процес творення, пов’язаний зі Словом (Логосом), божественним актом говоріння, що породжує реальність.

Глосопіроз — рідкісна генетична хвороба, що характеризується вродженим порушенням розвитку язика (аплазією або гіпоплазією), часто у поєднанні з аномаліями кісток та зубів, а також синдактилією (зрощенням пальців).

Глосопіроз — медичний термін, що позначає комплекс симптомів, головною ознакою якого є відсутність або сильне недорозвинення язика.

Глосоптоз — медичний термін, що означає патологічне опущення або западіння язика назад, до глотки, що може призводити до обструкції дихальних шляхів.

Глосоптерис — рід викопних папоротеподібних рослин, що існували в пермському періоді палеозойської ери; характерні для флори Гондвани.

Глосоплегія — в християнській релігійній практиці: одна з форм молитви, що полягає в промовлянні або співі незрозумілих слів і звуків, які інтерпретуються як особливий дар мовлення іншими мовами (мовою ангелів) під час екстатичного стану, отриманий від Святого Духа; “мовлення язиками”.

1. У християнській релігійній практиці: особливий вид молитви або промови, що характеризується екстатичним вимовлянням звуків, нагадуючих невідому мову, що тлумачиться як дар Святого Духа (харизма) і сприймається як пряме спілкування з Богом.

2. У лінгвістиці та психології: мимовільне вимовляння беззмістовних звукосполучень, що нагадують мову, яке може спостерігатися при певних станах свідомості, трансі, екстазі або психічних розладах.