Значення
- (Релігія) –
У християнській релігійній практиці: особливий вид молитви або промови, що характеризується екстатичним вимовлянням звуків, нагадуючих невідому мову, що тлумачиться як дар Святого Духа (харизма) і сприймається як пряме спілкування з Богом.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці та психології: мимовільне вимовляння беззмістовних звукосполучень, що нагадують мову, яке може спостерігатися при певних станах свідомості, трансі, екстазі або психічних розладах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глосолалія, р. глосолалії, д. глосолалії, з. глосолалію, о. глосолалією, м. глосолалії, к. глосолаліє