1. Одиниця вимірювання площі в метричній системі, що дорівнює площі квадрата зі стороною 100 метрів (1 га = 10 000 м² = 100 арів); скорочене позначення: га.
2. Назва літери «G» (латинської) або «Ґ» (української) в абетці.
Словник Української
1. Одиниця вимірювання площі в метричній системі, що дорівнює площі квадрата зі стороною 100 метрів (1 га = 10 000 м² = 100 арів); скорочене позначення: га.
2. Назва літери «G» (латинської) або «Ґ» (української) в абетці.
1. Який за формою нагадує літеру «Г» або має вигнутість, характерну для цієї літери.
2. У техніці, архітектурі: що має конфігурацію, схожу на літеру «Г» у плані (наприклад, г-подібна будівля, г-подібна труба).
1. Назва четвертої літери українського алфавіту, що позначає задньоязиковий зімкнено-проривний дзвінкий приголосний звук [ɡ].
2. У музиці: позначення ноти «соль» у міжнародній латинській системі та назва однієї з тональностей (G-dur, g-moll).
3. Позначення фізичної величини «прискорення вільного падіння» у фізиці та техніці.
Власна назва селища міського типу в Хмельницькій області України, адміністративного центру Гусятинського району.
Власна назва села в Закарпатській області України, що входить до складу Хустської міської громади.
Відносний прикметник, що вказує на належність до цих населених пунктів або походження з них (наприклад, Гусинська селищна рада, Гусинський цукровий завод).
1. Місто в Білорусі, адміністративний центр Горецького району Могильовської області, розташоване на річці Проня; відоме як місце навчання класика білоруської літератури Максима Горецького.
2. Назва низки населених пунктів у різних регіонах України, Росії та інших країн колишнього СРСР, що часто походить від особливостей рельєфу (місцевість з пагорбами).
3. Розмовна назва дитячого майданчика, спортивного чи розважального об’єкта, що має спеціально обладнані похилі поверхні для катання (наприклад, санчаних, лижних, ковзанярських або атракціонів у аквапарку).
4. У переносному значенні — круті підйоми та спуски на дорозі, трасі; пересічена пагорбиста місцевість.
1. Забруднений, покритий грязю, пилом, плямами або чимось липким, неприємним на дотик та вигляд.
2. Неохайний, нечистий, що не дотримується гігієни.
3. Низького морального рівня, безчесний, аморальний (про вчинки, думки, наміри).
4. Про погоду: дощовий, сльотавий, з талою грязюкою.
5. Про колір: тьмяний, брудного відтінку, неяскравий.
6. У техніці: що має перешкоди, сторонні включення (про сигнал, звук).
1. Стосунний до міста (населеного пункту), що має адміністративний, промисловий, культурний та торговельний характер; властивий місту, характерний для нього; міський.
2. Який належить до органів місцевого самоврядування або управління міста; муніципальний.
3. Стосунний до вищого духовного навчального закладу (академії, семінарії) у Російській імперії, що готував священнослужителів (історичний термін).
1. Жінка, яка працює в готелі, пансіонаті тощо та відповідає за прибирання та підтримання порядку в номерах; покоївка.
2. (заст.) Служниця, яка перебувала в безпосередньому розпорядженні пані дому та виконувала її доручення, часто супроводжувала її; особиста покоївка.
1. Тонкий металевий стрижень із загостреним кінцем та шляпкою, призначений для з’єднання або кріплення деталей (переважно дерев’яних) шляхом забивання.
2. Тверда рогова пластинка, що вкриває кінцеву фалангу пальця у людини та деяких тварин; ніготь.
3. (переносне значення) Найважливіша, центральна частина чого-небудь, суть, основа (наприклад, “гвоздь програми”, “гвоздь виставки”).
4. (заст., діал.) Виступаюча металева частина підкови, що забезпечує зчеплення копита коня з поверхнею.