1. Властивість, яка характеризує відсутність розуму, кмітливості; дурість, нерозумність.
2. Недоцільна, безглузда дія або вчинок; нісенітниця, абсурд.
3. Безглузда, необдумана вимова або висловлювання; дурниця.
Категорія: Г
-
глупота
1. Абстрактний іменник, що означає властивість або стан за значенням прикметника “глупий”; відсутність розуму, кмітливості, здорового глузду; нерозумність.
2. Конкретний прояв такої властивості; безглузда, нерозумна дія, вчинок, висловлювання або думка.
-
глупо
1. Прислівник до прикметника “глупий”; так, як властиво людині з обмеженим розумом, без здорового глузду, без кмітливості; безглуздо, нерозумно.
2. У значенні присудкового слова; безглуздо, беззмістовно, абсурдно.
3. У значенні присудкового слова; незручно, ніяково, прикро через власну помилку або невдачу.
-
глупина
1. (діал.) Те саме, що глупота — безглузда, нерозумна дія, вчинок або висловлювання; нісенітниця, дурниця.
2. (діал., зневажл.) Про людину, яка поводиться нерозумно, говорить дурниці; дурень, дурниця.
-
глупий
1. Позбавлений розуму, кмітливості; нерозумний, безглуздий.
2. Недостатньо обґрунтований, безглуздий, беззмістовний (про думки, вчинки тощо).
3. Який виражає відсутність розуму, свідчить про нерозумність (про вигляд, погляд, посмішку тощо).
4. Розм. Несподіваний, дивний, незрозумілий (про ситуацію, подію).
-
глупак
1. Рослинний вид родини айстрових (Asteraceae) з жовтими квітками, що росте на сухих луках і схилах; народна назва рослини “сонцецвіт” (Helianthemum).
2. Рідкісне, застаріле позначення нерозумної, обмеженої, недалекої людини; дурень.
-
глумуватися
1. Зловтішатися з когось, чогось, висміювати когось, щось із злобою або зневагою; насміхатися.
2. (заст.) Жартувати, пустувати, гратися (переважно про дітей).
-
глумувати
1. Знущатися, насміхатися з когось або чогось, висміювати когось у образливій формі.
2. (заст.) Вивчати, досліджувати щось старанно і глибоко; розбиратися в чомусь.
-
глумування
1. Знущання, насмішки, глузування з когось або чогось, що супроводжується образливими висловами або діями.
2. (У літературознавстві та мистецтві) Сатиричне або пародійне зображення, що викриває негативні риси когось або чогось через гротеск, іронію та перебільшення.
-
глумотворець
Глумотворець — автор, творець глуму (у 2-му значенні), сатиричних, іронічних, часто провокаційних творів, що висміюють певні явища, осіб чи події за допомогою гумору, пародії, сарказму.
Глумотворець — власна назва, псевдонім або колективний образ автора(-ів) сатиричного контенту (наприклад, гумористичних програм, шоу, сторінок у соціальних мережах).