Словник Української
1. Технологія плоского друку, при якій друкарська форма створюється фотомеханічним способом на світлочутливій поверхні (зазвичай на цинковій пластині або алюмінієвій фользі), що дозволяє точно відтворювати тонкі лінії та напівтони; спосіб фотомеханічного відтворення ілюстрацій.
2. Відбиток, одержаний таким способом; фотомеханічна репродукція.
3. Підприємство, де застосовується ця технологія; фотомеханічна друкарня або її відділ.
Фототиристор — напівпровідниковий прилад, що поєднує властивості тиристора та фотоелемента, який перемикається зі стану високого опору в стан низького опору під дією світлового випромінювання.
Фототиристор — електронний компонент, призначений для керування великими потужностями в електричних колах за допомогою світлового сигналу, що забезпечує гальванічну розв’язку між ланцюгом керування та силовим ланцюгом.
1. (техн.) Який стосується фототиристора — напівпровідникового приладу, що поєднує властивості тиристора та фотоелемента і керується світловим потоком.
2. (техн.) Побудований на основі фототиристора або призначений для роботи з ним (про схеми, пристрої тощо).
Великоформатне друковане зображення, створене на основі фотографії або фотомонтажу, що використовується для політичної агітації, реклами, оформлення інтер’єру або як декоративний елемент.
Художній твір, плакат, основним образотворчим елементом якого є фотографія або техніка фотомонтажу.
Спеціальна скляна пластина, покрита світлочутливою емульсією, що використовувалася в аналоговій фотографії та наукових дослідженнях (наприклад, в астрономії) для отримання та зберігання фотознімків.
В астрономії — історичний носій інформації, фотографічне зображення ділянки неба, отримане на таку пластину, що служить для наукового архіву та вимірювань.
Фотоплатівка — спеціальна скляна пластина, покрита світлочутливою емульсією, яка використовувалася в астрономії та фотографії для отримання та зберігання зображень до поширення фотоплівки.
Фотоплатівка — власна назва українського музичного лейблу, що спеціалізується на виданні аудіозаписів на вінільових платівках, часто супроводжуючи їх ексклюзивним фотозмістом або оформленням.
Світлочутливий матеріал, зазвичай у вигляді гнучкої прозорої стрічки з шаром емульсії, що призначений для отримання фотографічних зображень шляхом експонування та подальшого хімічного процесування.
Розмовне позначення самого фотографічного знімка, зробленого на такому матеріалі.
Пристрій для копіювання та відтворення фотографічних зображень, креслень або документів шляхом фотографічного процесу.
Спеціальний оптичний пристрій, що використовується в поліграфії для точного повторення зображення на фотоматеріалі, часто при виготовленні друкарських форм.
1. (фіз.) Елементарна частинка, квант електромагнітного випромінювання, що переносить електромагнітну взаємодію та не має маси спокою; фотон.
2. (заст., фіз.) Процес поділу атомного ядра під дією гамма-випромінювання (фотонів); фотоядерна реакція.
1. (у фотографії) такий, що стосується фотопозитива, тобто остаточного зображення на папері або іншому матеріалі, у якому світлі та темні ділянки відповідають реальному об’єкту (протилежність до фотонегативного).
2. (у поліграфії, репрографії) такий, що є оригіналом або копією з чітким, прямому відтворенням тонів, придатним для подальшого копіювання або виготовлення друкарських форм.