Етоксибутан — органічна сполука, ефір, що є похідним бутанолу та етанолу, де атом водню гідроксильної групи замінений на етильний залишок; хімічна формула C₆H₁₄O, також відома як етилбутиловий ефір.
Категорія: Е
-
етоксибензол
1. Органічна сполука, похідна бензолу, в якій один атом водню заміщений на етоксильну групу (-OC₂H₅); фенетол, етиловий ефір фенолу. Безбарвна рідина з характерним запахом, що застосовується як розчинник та проміжний продукт в органічному синтезі.
-
етоксибензойний
Хімічний термін, що стосується похідних бензойної кислоти, в яких один або кілька атомів водню в бензольному кільці заміщені на етоксильну групу (-OC₂H₅).
-
етоксибензидин
Етоксибензидин — органічна сполука, похідна бензидину, в якій один з атомів водню в бензольному кільці заміщений на етоксигрупу (-OC₂H₅); хімічний реагент, проміжний продукт у синтезі барвників.
-
етократія
1. Форма правління, при якій влада належить етнічній групі, що становить меншість у державі, але монополізує політичні інститути та ключові ресурси, часто шляхом систематичної дискримінації інших етнічних груп.
2. Політична система або режим, заснований на домінуванні однієї етнічної спільноти над іншими в рамках однієї держави або адміністративної території.
-
етограма
Етограма — це графічний запис поведінки тварини або людини, що здійснюється за певною методикою для подальшого кількісного аналізу в етологічних дослідженнях.
Етограма — це сукупність усіх поведінкових актів (патернів), характерних для даного виду тварин, що становить його поведінковий репертуар.
-
етнічний
1. Стосунний до етносу, тобто історично складеного об’єднання людей, яке має спільну територію, мову, культуру, психічний склад та самосвідомість.
2. Характерний для певної народності, нації, що відображає її національні особливості.
-
етніцизм
1. Політична ідеологія та практика, що ґрунтується на переконанні про перевагу однієї етнічної групи над іншими та прагненні до створення етнічно однорідної держави або до надання переваг представникам певної нації в політичному, економічному та культурному житті.
2. У лінгвістиці — слово або вираз, що походить з певної мови та зберігає її специфічні ознаки при використанні в іншій мові; етнічна мовна одиниця.
-
етнікос
1. Спільність людей, об’єднаних походженням, мовою, культурою, історичною пам’яттю та самосвідомістю; етнос.
2. У соціальній антропології — група людей, яка ідентифікує себе як окрему спільність на основі спільних культурних ознак, відмінних від ознак інших груп.
-
етнікон
1. Назва народу, нації або іншої етнічної спільності, що вживається як власна назва (наприклад: українці, поляки, кримські татари).
2. Власна назва, що походить від назви народу або місцевості (етноніма або топоніма), наприклад: Київ — киянин, Франція — француз.