Категорія: Е

1. Руків’я холодної зброї (шаблі, шпаги, меча тощо), що захищає кисть руки.

2. (заст., рідк.) Назва стародавнього міста в Іонії (Мала Азія), відомого храмом Артеміди — одним із семи чудес світу.

1. У фізіології — передача нервових імпульсів від центральної нервової системи до виконавчих органів (м’язів, залоз).

2. У психології (за теорією П.К. Анохіна) — процес надсилання “зворотних аферентних сигналів” від акцептора результату дії до виконавчих органів для організації та регуляції поведінки.

1. Почесний титул або звертання до освічених людей, чиновників, офіцерів та інших шанованих осіб у Туреччині та деяких інших країнах Близького Сходу в османську епоху (аналогічно європейським «пан», «суддя», «вчений»).

2. Зазвичай у формі звертання «ефендім» — ввічливе звертання до чоловіка в сучасній турецькій мові (відповідає українським «пане», «добродію»).

3. У переносному значенні, іронічно — людина, яка поводиться пихато, важливо, намагаючись виглядати паном або знавцем.

1. (в біології, медицині) Набутня організмом чи окремими його рисами властивостей, характерних для жіночої статі; поява у чоловіків вторинних статевих ознак, типових для жінок.

2. (в соціології, культурології) Процес посилення жіночого впливу, жіночих рис, цінностей або моделей поведінки в різних сферах суспільного життя, культурі тощо.

3. (в лінгвістиці) Перехід іменників чоловічого роду до жіночого роду або набуття ними жіночих граматичних ознак.

Ефемероїдні — група багаторічних трав’янистих рослин, для яких характерний дуже короткий період вегетації та активного розвитку (навесні або після дощів), після чого їхня надземна частина повністю відмирає, а життя триває у підземних органах (цибулинах, бульбах, кореневищах) до наступного сприятливого сезону.

Ефемероїди — багаторічні трав’янисті рослини, що мають дуже короткий вегетаційний період (навесні або після дощів), під час якого вони встигають відцвісти та дати насіння, а потім їхня надземна частина повністю відмирає, а життя триває у підземних органах (бульбах, цибулинах, кореневищах).

Ефемероїди — група рослин у фітоценології та екології, типова для посушливих регіонів (наприклад, степів, пустель) або для широколистяних лісів, де вони використовують період, коли багато світла доходить до поверхні ґрунту (до розпускання листя на деревах).

Ефемероїд — багаторічна трав’яниста рослина, що має дуже короткий вегетаційний період (навесні або після дощів), а решту року перебуває у стані спокою у вигляді бульби, цибулини чи кореневища.

Ефемероїд — тварина (переважно комаха або інший безхребетний), доросла особина якої живе дуже короткий час, часто лише кілька годин або днів, тоді як інші стадії її життєвого циклу (яйце, личинка, лялечка) можуть тривати набагато довше.

Ефемерофіл — колекціонер, який збирає друковані матеріали, призначені для короткочасного використання (ефемериди), такі як квитки, листівки, меню, етикетки, календарики, листи, рекламні буклети тощо.