Древослів

Словник Української Мови

ефес

[ɛfɛs] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    Руків’я холодної зброї (шаблі, шпаги, меча тощо), що захищає кисть руки.

  2. (Історія) –

    (заст., рідк.) Назва стародавнього міста в Іонії (Мала Азія), відомого храмом Артеміди — одним із семи чудес світу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ефес, р. ефеса, д. ефесові, з. ефес, о. ефесом, м. ефесі, к. ефесе

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів