Категорія: Д

1. Який має багато дірок, пористий, нерівний через наявність отворів.

2. Переносно: такий, що має прогалини, недоліки, непослідовний (про думку, міркування тощо).

1. Призначений для пробивання дірок, отворів у чомусь; такий, що пробиває дірки.

2. У техніці: властивий спеціальним машинам, пристроям або інструментам для створення отворів у різних матеріалах (наприклад, у папері, картоні, шкірі, металевих листах).

1. Прикметник до слова “Дірка” — власна назва села в Україні (наприклад, у Волинській області).

2. Належний до цього села, пов’язаний із ним (діркові землі, дірковська школа).

1. (техн.) Пов’язаний з діодом, властивий діоду; призначений для діода.

2. (техн.) Побудований на основі діода або з його використанням (про електричні схеми та пристрої).

1. Властивий діориту, що стосується діориту; виготовлений з діориту.

2. Який містить у собі діорит, складається з діориту.

1. (у фізиці, оптиці) Пов’язаний з діоптрією — одиницею оптичної сили лінз та лінзових систем; що вимірюється в діоптріях.

2. (у медицині, про очкові лінзи) Призначений для корекції зору, що має певну оптичну силу, виражену в діоптріях.

1. Стосовний до діоптра, пов’язаний з ним (наприклад, діоптровий інструмент).

2. Призначений для вимірювання кутів за допомогою діоптра (наприклад, діоптровий кіль).

1. (у фізиці) Стосований до діоптрії — одиниці вимірювання оптичної сили лінзи.

2. (в оптиці) Пов’язаний із заломленням світла; заломлювальний, рефракційний.

Створений на основі діоксибензойної кислоти або пов’язаний з нею.