Який сприяє сечовиділенню, сечогінний.
Категорія: Д
-
діточий
1. Властивий дітям, характерний для них; дитячий.
2. Призначений для дітей; дитячий.
3. Такий, як у дитини; наївний, несерйозний.
-
дітородний
Який має здатність народжувати дітей, плодовий (переважно про жінку).
Який сприяє зачаттю та народженню дітей (про організм, його стан або зовнішні фактори).
У переносному значенні: плідний, родючий, який дає багаті результати (про думку, працю тощо).
-
дітонька
1. Зменшувально-пестливе від слова “діти” — маленька дитина, дитинка, часто з відтінком ніжності або співчуття.
2. (у звертанні) Пестливе або зворушливе звернення до дитини, переважно дівчинки, або до молодшої, дорогої людини.
-
дітолюбний
Який виявляє любов до дітей, сповнений ніжності та турботи про них; властивий дітолюбу.
-
дітовбивця
Дітовбивця — особа, яка вчинила вбивство дитини.
Дітовбивця — у давньому українському праві: назва злочину, що полягав у вбивстві дитини, а також особа, яка його скоїла.
-
дітний
1. Який має дітей, з дітьми (зазвичай про жінку або подружню пару).
2. Який може мати дітей, здатний до народження дітей (про жінку).
-
дітлах
1. (діал., зах.) Маленька дитина, немовля; дитятко.
2. (перен., діал., зах.) Ласкаве, ніжне звертання до дорослої людини.
-
діткуватися
1. Народити дитину, стати матір’ю.
2. Розмножитися, дати потомство (про тварин).
3. Перен., розм. Виникнути, з’явитися як наслідок чогось, стати результатом якихось дій, зусиль (часто з відтінком іронії).
-
діткнутися
1. Легко торкнутися когось або чогось, доторкнутися, зачепити рукою або іншою частиною тіла.
2. Переносно: згадати, торкнутися якоїсь теми в розмові, тексті тощо.
3. Застаріле та діалектне: завдати шкоди, образити, зачепити чиїсь почуття.