Категорія: Д

  • духовитий

    1. Який має велику фізичну силу, міцну статуру; дужкий, кремезний.

    2. Міцний, витривалий, повний життєвої енергії; бадьорий.

    3. Який має сильний дух, вольовий, рішучий; духовий (у 2-му значенні).

  • духовий

    1. Який стосується духу, духовної складової людини; пов’язаний з внутрішнім, ідеальним світом, а не матеріальним.

    2. Який належить до релігійної, церковної сфери; релігійний, церковний.

    3. У складі назви музичних інструментів: який створює звук за рахунок коливань повітряного стовпа в трубці (дерев’яні та мідні духові інструменти).

    4. У складі терміна “духова піч”: призначений для обробки металевих виробів нагрітим повітрям або іншими газами.

  • духоборчий

    1. Стосовний до духоборів — релігійної громади, що виникла в Російській імперії в XVIII столітті та відкидала церковні обряди, ікони та священиків; властивий духоборам, характерний для них.

    2. Належний духоборам, створений ними.

  • духоборський

    1. Стосовний до духоборів — релігійної громади, що виникла в Російській імперії у XVIII столітті, відкидала церковні обряди та ієрархію, сповідувала принципи пацифізму та внутрішнього духовного досвіду.

    2. Створений, належний або властивий духоборам, пов’язаний з їхнім релігійним вченням, побутом, культурою або історичною долею.

  • духмянітися

    1. Випромінювати сильний, приємний запах, пахнути (переважно про квіти, рослини, ароматичні речовини).

    2. Перен. Виявляти, демонструвати свої позитивні якості, почуття (радість, доброту, щирість тощо).

  • духмяніти

    1. Випромінювати сильний, приємний пахощі, наповнювати повітря ароматом (про рослини, квіти, плоди тощо).

    2. Розквітати, бути у повному цвіту (про рослини).

    3. Перен. Виявляти у повній мірі свої позитивні якості, розкриватися; процвітати.

  • духмяно

    1. Прислівник до слова “духмяний”; так, що має сильний, приємний пахощі, духмяний аромат; пахучо, ароматно.

    2. Переносно: так, що викликає відчуття сильного емоційного сприйняття, насиченості почуттям або якоюсь якістю; поетично.

  • духмяний

    1. Який має приємний сильний запах, ароматний, пахучий (переважно про квіти, рослини, їжу).

    2. Який наповнений таким приємним запахом, пройнятий ним.

    3. Перен. Який викликає відчуття чистоти, свіжості, приємності.

  • дуттьовий

    1. Стосовний до дуття, призначений для дуття (наприклад, про повітря, газ тощо).

    2. Утворений, створений за допомогою дуття (про скляні вироби).

  • дутовський

    1. Стосовний до Олександра Дутова (1879–1921) — козацького отамана, одного з лідерів Білого руху під час Громадянської війни в Росії, або до його військ (дутовців).

    2. Характерний для Дутова, його дій чи політики; такий, як у Дутова.