духоборчий
[duxobort͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Стосовний до духоборів — релігійної громади, що виникла в Російській імперії в XVIII столітті та відкидала церковні обряди, ікони та священиків; властивий духоборам, характерний для них.
-
Належний духоборам, створений ними.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. духоборчий, р. духоборчого, д. духоборчому, з. духоборчого, о. духоборчим, м. духоборчім