drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Д

  • дієво

    1. Так, що виражає дію, активність; енергійно, рішуче, оперативно.

    2. Так, що має практичний результат; ефективно, продуктивно, корисно.

  • дієвий

    1. Який має здатність діяти, виявляє активність, ефективний; дійовий.

    2. Який стосується дії, виражає дію (у граматиці).

    3. Який здатний до дії, функціонування (про механізм, пристрій тощо).

  • діяччин

    Власна назва, що походить від прізвища Діяч, утворена за допомогою суфікса -чин та вказує на належність чогось конкретній особі на ім’я Діяч (наприклад, *діяччин дім* — дім пана Діяча).

  • діятися

    1. Відбуватися, траплятися, мати місце (про явища, події, процеси).

    2. Бути в стані відбування, тривати, протікати (про дію, процес).

    3. (У безособовому вживанні) Висловлює необхідність, належність або можливість щось зробити.

  • діяти

    1. Робити щось, здійснювати якісь дії; бути активним, працювати, функціонувати.

    2. Чинити вплив, мати силу або ефект; бути дієвим, справляти певну дію (на когось або щось).

    3. Виступати в якості когось, грати роль (у творі мистецтва, наприклад у п’єсі, фільмі).

    4. (У значенні безособового дієслова) Про необхідність певної поведінки, вчинку; слід, потрібно робити.

  • діяльнісний

    1. Який стосується діяльності, пов’язаний з нею; властивий діяльності.

    2. Який виражає активність, прагнення до дії; дієвий, активний.

    3. У педагогіці та психології: заснований на принципі діяльності, орієнтований на практичну активність суб’єкта в процесі навчання чи виховання (наприклад, діяльнісний підхід).

  • діяльно

    1. Прислівник до слова “діяльний”; так, що виражає активність, енергійність, працелюбність; активно, енергійно.

    2. У значенні присудкового слова: виявляє ознаку дії, функціонування; працює, функціонує, перебуває в діючому стані.

  • діяльний

    Який здійснює дію, працює, функціонує; активний, енергійний.

    Який виражає дію або стан, що триває, розвивається (у граматиці).

  • діючий

    1. Який діє, функціонує, перебуває в робочому стані або в силі (про механізм, установу, закон тощо).

    2. Який має силу, вплив, авторитет; чинний.

    3. Який безпосередньо здійснює керівництво, управління чим-небудь.

    4. Прикметник, що входить до складу офіційної назви організації, установи, об’єкта, який функціонує або має певні повноваження (наприклад, діючий директор, діючий чемпіон).

  • діючи

    1. Теперішній час, дієприкметник активного стану від дієслова «діяти»: перебуваючи в стані активності, здійснюючи певну діяльність або впливаючи на щось.

    2. (У філософії, науці) Будучи активною субстанцією, причиною змін або носієм енергії, що спричиняє певний процес або стан (протилежне — «страждаючий»).