1. Прикметник до слова “дюралюміній”: виготовлений з дюралюмінію, властивий дюралюмінію.
2. У переносному значенні: легкий і міцний, як виріб з дюралюмінію.
Категорія: Д
-
дюновий
1. Стосовний до американського письменника Теодора Драйзера, пов’язаний з його творчістю або літературною спадщиною.
2. Характерний для творчого методу чи стилю Теодора Драйзера, що відзначається соціальною тематикою, детальним натуралізмом і масштабністю образів.
-
дюнний
1. Стосовний до дюн, властивий дюнам; такий, що складається з дюн.
2. Призначений для дослідження, вивчення або освоєння дюн (про наукові установи, техніку тощо).
-
дюма
1. Французьке прізвище, найвідомішим носієм якого є письменник Александр Дюма (батько) (1802–1870), автор історико-пригодницьких романів («Три мушкетери», «Граф Монте-Крісто»).
2. Французький письменник Александр Дюма (син) (1824–1895), автор психологічної драми «Дама з камеліями».
3. У розмовній мові — загальне позначення творів (переважно романів) Александра Дюма (батька).
-
дюбельний
1. Прикметник до іменника “дюбель”; призначений для дюбеля, що стосується дюбеля.
2. Такий, що кріпиться за допомогою дюбеля; споряджений дюбелем.
-
дю-фіорд
1. (геогр.) Глибокий, вузький морський залив зі стрімкими, скелястими берегами, що утворився в результаті затоплення льодовикової долини; фіорд.
2. (астр.) Назва одного з найбільших каньйонів на супутнику Юпітера Ганімеді, що має характерні риси, подібні до земних фіордів.
-
дю
1. Скорочене позначення для дюйма — одиниці вимірювання довжини в англійській системі мір, що дорівнює 2,54 см (наприклад, “17-дю монітор”).
2. Розмовне скорочення від слова “дюшес” — сорт груші або назва кондитерського виробу з бісквітного полуничного крему.
-
дьєпп
Дьєпп — місто та порт на півночі Франції, у регіоні Нормандія, на узбережжі протоки Ла-Манш.
-
дьяконов
1. Прізвище російського сходознавця, історика та філолога Ігоря Михайловича Дьяконова (1915–1999), який спеціалізувався на історії та мовах Стародавнього Сходу (Месопотамія, Вірменія тощо).
2. Прізвище російського історика та археолога Михайла Михайловича Дьяконова (1907–1954), фахівця з історії Середньої Азії та Ірану.
3. У мовознавстві — назва гіпотетичної мовної макрородини, запропонованої І. М. Дьяконовим, що об’єднує ностратичні, афразійські та інші мови (діяконівська макрородина).