дюбельний
[djubɛlʲnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Прикметник до іменника “дюбель”; призначений для дюбеля, що стосується дюбеля.
-
Такий, що кріпиться за допомогою дюбеля; споряджений дюбелем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дюбельний, р. дюбельного, д. дюбельному, з. дюбельного, о. дюбельним, м. дюбельнім