Словник Української
1. (у медицині) Пов’язаний з діапедезом — виходом формених елементів крові (переважно лейкоцитів) через непорушені стінки капілярів у навколишні тканини при запальних процесах.
2. (у геології) Пов’язаний з діапедезом — інтрузивним проникненням гірських порід з нижніх шарів у верхні, що супроводжується деформацією шаруватих товщ.
1. (техн.) Призначений для роботи в певному діапазоні частот, довжин хвиль, швидкостей, напруг тощо; такий, що охоплює певний діапазон.
2. (перен.) Такий, що охоплює широкий спектр, низку явищ, можливостей або варіантів; розширений за своїми межами.
1. Стосовний до Діаніли, пов’язаний із нею.
2. Прикметник до власної назви «Діаніл» (наприклад, Діанілова кислота).
1. (хімія, мед.) Стосовний до діамінокапронової кислоти, що є лізином — незамінною амінокислотою; властивий їй.
2. (мед.) Стосовний до лізину (діамінокапронової кислоти), що застосовується як лікарський засіб; призначений для його виробництва або містить його.
1. Який стосується діаметра, проходить по діаметру або має властивості діаметра.
2. (Переносне значення) Повністю протилежний, цілковито протилежний за суттю, характером, напрямком тощо.
1. У геометрії: у напрямку діаметра, по діаметру.
2. У переносному значенні: повністю, цілком, абсолютно (протилежне, протиставне); прямо, різко (на противагу чомусь).
1. Який стосується діаметра, проходить по діаметру або вздовж нього.
2. Переносно: такий, що є повністю протилежним, суперечливим; прямо протилежний, полярний.
1. Властивий діаманту, що стосується діаманта; виготовлений з діаманта або прикрашений діамантами.
2. Який має виняткову твердість, чистоту, блиск або цінність, подібно до діаманта; перен. бездоганний, ідеальний.
3. У складі власних назв, географічних термінів та назв організацій (наприклад, Діамантові Альпи, Діамантове антрацитове вугілля).
Властивий діамагнетикам; такий, що має діамагнетизм — слабку здатність намагнічуватися в напрямку, протилежному до зовнішнього магнітного поля, і характеризується негативною магнітною сприйнятливістю.