діамагнітний
[diɑmɑɦnitnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Властивий діамагнетикам; такий, що має діамагнетизм — слабку здатність намагнічуватися в напрямку, протилежному до зовнішнього магнітного поля, і характеризується негативною магнітною сприйнятливістю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діамагнітний, р. діамагнітного, д. діамагнітному, з. діамагнітного, о. діамагнітним, м. діамагнітнім