Категорія: Д

1. Народ, корінне населення Республіки Дагестан у Російській Федерації, що складається з низки етнічних груп (аварці, даргинці, лезгини, кумики, лакці та інші).

2. Загальна назва громадян або уродженців Республіки Дагестан, незалежно від їхньої національної приналежності.

1. Жінка або дівчина, яка є представницею корінних народів Республіки Дагестан (Російська Федерація).

2. Мешканка або уродженка Дагестану незалежно від національності.

1. Представник одного з корінних народів Дагестану — республіки у складі Російської Федерації, розташованої на північному сході Кавказу.

2. Уроженець або постійний житель Дагестану незалежно від його національної приналежності.

Дагеротипія — перший практично застосовний спосіб фотографії, винайдений Луї Дагером у 1839 році, при якому зображення отримували на срібній пластині, покритій парами йоду, а потім проявляли парами ртуті.

Дагеротипія — фотографічний знімок (дагеротип), отриманий таким способом.

Дагеротипія — період у ранній історії фотографії, коли даний спосіб був основним.

1. Перший практично застосовний спосіб фотографії, винайдений Луї Дагером у 1839 році, що полягав у отриманні позитивного зображення на срібній пластині, попередньо висвітленій парами йоду та проявленій парами ртуті.

2. Фотографічний знімок, отриманий таким способом, що являє собою унікальне зображення на металевій пластині з дзеркальним блиском.

1. Скорочена назва дагеротипу — першого практичного способу фотографії, винайденого Луї Дагером у 1839 році, при якому зображення отримували на срібній пластині, опрацьованій парами йоду.

2. Рідкісне вживання як прізвиська або скороченого звертання до людини на прізвище Дагер.

Дага — традиційна довга крисна (ніж) з характерним хвилястим клинком, що походить з острова Сулавесі (Індонезія); використовувалася як зброя та ритуальний предмет.

Дага — рідкісне прізвище українського або білоруського походження.

1. (геогр.) Гора, гірський масив або хребет у складі назв гірських вершин і систем у Криму та на Кавказі (наприклад: Аю-Даг, Демерджі-Даг).

2. (геол., заст.) Гірська порода, що використовувалася як абразивний матеріал для шліфування та полірування.

1. (географія) Назва річки в Україні, лівої притоки Південного Бугу, що протікає територією Вінницької області.

2. (історична топоніміка) Назва села в Україні, що існувало на берегах однойменної річки (сучасна Вінницька область); згадується в історичних документах XVI століття.

1. Рідкісна назва для невеликої, часто саморобної, лампи або світильника, що використовувався в побуті, зокрема в давніші часи.

2. У переносному значенні — застарілий, неяскравий чи несуттєвий джерело світла або просвітництва.