Категорія: Д

1. Послідовник або представник дадаїзму — авангардного мистецького та літературного напряму початку XX століття, що проголошував ірраціональність, випадковість, свободу творчості та використовував нетрадиційні форми вираження (наприклад, колаж, редимейд) як протест проти традиційних цінностей і логіки.

2. Той, чиї погляди, творчість або поведінка характеризуються навмисним абсурдом, епатажем, ігровим запереченням усталених норм, за аналогією з принципами дадаїзму.

1. Авангардистський мистецький та літературний напрям першої третини XX століття, що виник як протест проти Першої світової війни, традиційних мистецьких норм і буржуазної моралі, характеризується іронією, абсурдом, використанням готових предметів (ready-made) і випадкових поєднань, прагненням шокувати публіку та запереченням логіки і естетики.

2. Поведінка, творчість або світогляд, що ґрунтуються на принципах дадаїзму, демонструють навмисний абсурд, нищення авторитетів і епатаж.

Дадакач — власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, часто комічного, що позначає пустослова, базікала або людину, яка говорить швидко, багато і без змісту.

Дадакач — рідкісне прізвище українського походження.

Дада — авангардистський художній і літературний рух, що виник у Європі під час Першої світової війни (близько 1916 року) як протест проти війни, буржуазних цінностей і раціоналізму; характеризується іронією, абсурдом, використанням готових об’єктів (ready-made) і радикальним відкиданням традиційних естетичних норм.

Дада — складова частина дитячого мовлення, що використовується малюками для позначення батька, дідуся або іншої близької дорослої людини чоловічої статі; аналог слів “тато”, “папа”.

Дагушу — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області; належить до Виноградівської міської громади.

1. (геогр.) Річка в Україні, ліва притока Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.

2. (геогр.) Село в Україні, у Золочівському районі Харківської області, розташоване на однойменній річці.

1. Представник народу фон, що мешкає переважно на території сучасної Республіки Бенін (історична область Дагомея).

2. Уроженець або житель Дагомеї — колишньої французької колонії в Західній Африці, що існувала до 1975 року, коли країна була перейменована на Бенін.

1. Жителька або уродженка Дагомеї (історичної держави та регіону в Західній Африці, територія сучасної Республіки Бенін).

2. Представниця народу фон (або дагомейців), основного етнічного населення Дагомеї.

1. (у буддизмі) культова споруда у Шрі-Ланці та Південно-Східній Азії, що має вигляд масивної, часто дзвоноподібної вежі зі шпілем, призначена для зберігання священних реліквій або вшанування пам’яті видатних релігійних діячів; аналог ступи.

2. (застаріле, рідковживане) у широкому значенні — велика, монументальна гробниця, мавзолей.

1. (географія) Назва острова в архіпелазі Вісая на Філіппінах, розташованого між островами Себу та Бохоль; адміністративно належить до провінції Себу.

2. (етнографія) Назва однієї з австронезійських народностей, що проживає на острові Даго (Філіппіни) та використовує однойменну мову.

3. (лінгвістика) Австронезійська мова, що належить до вісайської групи, якою розмовляє народність даго на однойменному острові.