Категорія: Д

1. Жінка, яка дарує щось, наділяє когось дарами; жертводавиця.

2. У народній творчості: персоніфікація свята Різдва, яка, за повір’ями, приносить дітям подарунки; різдвяна дарувальниця.

3. Заст. Назва жіночого монастиря, заснованого на кошти благодійників (меценатів).

1. Той, хто дарує щось, дарувальник; жертводавець.

2. (у релігійному контексті) Той, хто приносить дар божеству; жертводавець, приноситель.

3. (застаріле) Той, хто наділений якимись здібностями від природи, Богом; обдарована людина.

1. Одна з двох офіційних мов Афганістану (разом з пушту), літературна та державна форма перської мови (фарсі), що поширена переважно в північній частині країни.

2. Назва давньоперської мови, що існувала в період імперії Ахеменідів (VI–IV ст. до н.е.) та зафіксована в клинописних написах.

1. У індуїзмі та буддизмі — ритуальний акт споглядання божества, святого місця або шанованої особи, що вважається благодатним і очищуючим для глядача.

2. У філософії індуїзму — школа, система або напрям філософської думки; традиційно виділяють шість ортодоксальних даршан.

3. Персоналізована аудієнція, зустріч з високоповажною особою (наприклад, гуру, правителем) для отримання настанов або благословення.

1. У індуїзмі та буддизмі — ритуальний акт споглядання божества, святого місця або шанованої особи (гуру, святого), що розглядається як благодатна зустріч, яка дарує духовне благословення та очищення.

2. Здійснення такого акту; благоговійне перебування в присутності об’єкта шанування з метою отримання духовної сили або натхнення.

3. У ширшому сенсі — благодатний, освітлюючий погляд, яким божество або духовний учитель наділяє віруючого.

1. Розмовне скорочення від “дарча грамота” — офіційний документ, що надає право на безоплатне отримання чогось (наприклад, книги, послуги) або безоплатний вхід кудись.

2. Розмовне скорочення від “дарчий лист” (дарча) — документ, що оформляє передачу майна в дарунок, різновид договору дарування.

1. Зменшувально-пестливе від слова “дарунок” — невеликий, символічний або милий подарунок, який часто виражає тепло, увагу або ніжність дарувальника.

2. (переносне значення) Про щось приємне, цінне або радісне, що отримано чи трапилося, часто несподівано (наприклад, про гарну новину, вдалу нагоду, приємну подію).

1. Річ, яку безкоштовно передають комусь у власність як вияв уваги, любові, поваги або на знак подяки; те, що дарують, подарунок.

2. Щось цінне, хороше, приємне, що отримано або трапляється (про явище, подію, почуття тощо).

3. Природна здатність, талант до чого-небудь; обдарованість.

1. Традиційна японська лялька-неваляшка, зазвичай червоного кольору, що зображує Бодхідгарму (Даруму) — буддійського монаха; символізує стійкість, упертість та використовується під час здійснення бажань або постановки цілей: загадуючи бажання, їй малюють один зіниць, а другий — після виконання задуманого.

2. У переносному значенні — людина, яка демонструє велику стійкість, непохитність або здатність швидко відновлювати після невдач, за аналогією з лялькою-неваляшкою.

1. Той, хто дарує, робить подарунок; жертводавець, благодійник.

2. У праві: фізична або юридична особа, яка безоплатно передає майно або майнове право іншій особі (одаряемому) за договором дарування.