Категорія: Б

1. Рід одноклітинних паразитичних організмів (протозоїв) класу споровиків, що належать до родини Babesiidae; збудники бабезіозу (піроплазмозу) у тварин і рідше у людини, яких переносять іксодові кліщі.

2. Представники цього роду; паразити, що локалізуються в еритроцитах хребетних тварин.

1. Рід паразитичних найпростіших з класу споровиків (Apicomplexa), що викликають у тварин і людей трансмісивну протозойну хворобу — бабезіоз (піроплазмоз).

2. Представник цього роду; будь-який вид бабезій (наприклад, Babesia canis, Babesia microti).

1. Рід одноклітинних паразитичних найпростіших з класу споровиків, що передаються кліщами та викликають у сільськогосподарських і диких тварин (рідше у людей) важке інфекційне захворювання — бабезіоз.

2. Представник цього роду; конкретний вид паразита (наприклад, Babesia canis, Babesia microti).

1. Трансмісивна протозойна хвороба тварин (переважно великої рогатої худоби, овець, собак) та рідше людини, що викликається кровопаразитами роду Babesia, передається через укуси іксодових кліщів і характеризується гарячкою, анемією, гемоглобінурією та загальною інтоксикацією; пироплазмоз.

1. (діал.) Те саме, що баба (у значенні “велика, важка речовина, що падає з неба” — наприклад, велика градина, грудка снігу тощо).

2. (діал., перен.) Про повільну, незграбну або оберемчиву людину (зазвичай жінку).

Баббл-гам-рок (від англ. bubblegum rock, bubblegum pop) — напрям у поп-музиці, що виник наприкінці 1960-х років, який характеризується легкими, мелодійними, навмисно невибагливими та комерційно орієнтованими композиціями з простими, часто підлітковими текстами про кохання, розваги та щоденні ситуації.

Музичний стиль, що поєднує елементи рок-н-ролу, поп-музики та диско, призначений переважно для молодіжної аудиторії, з чітким ритмом, запальними приспівами та використанням синтезаторів; часто асоціюється з артистами та гуртами, створеними продюсерами.

1. Розмовна назва бабусі, жінки похилого віку (зазвичай з відтінком зневаги або жартівливості).

2. У технічній термінології — масивна металева деталь, важіль або рукоятка у різних механізмах (наприклад, у верстатах, пресах).

3. У розмовній мові — великий, важкий предмет, брила, груба заготовка.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “баба” у значенні “жінка”, “матуся”, “бабуся”, що вживається в розмовній мові та фольклорі.

2. (діал.) Молодий гриб, особливо білий гриб, що ще не розкрився; також іноді — опеньок.

3. (діал., зоол.) Комаха, метелик; зазвичай у звертанні до дітей або в фольклорних текстах.

1. У народній творчості та фольклорі: фантастична істота, потвора, яку уявляють собі діти або якою лякають дітей; іноді вживається як синонім до “бабайко”, “лялько”.

2. Переносно, розмовне: про незграбну, неохайну або дивно вдягнену людину (зазвичай жінку або дівчину).

1. (діал.) Батьківщина, рідне місце, край, де народився і виріс; часто вживається з присвійними займенниками (моя, твоя, його бабача).

2. (діал., перен.) Спадщина, майно, дідизна, отримане від предків, особливо від бабів та дідів.