Категорія: Б

1. Соціальна, політична та культурна реальність, за якої в межах однієї держави, регіону чи громади мирно співіснують, взаємодіють і розвиваються різні етнічні, релігійні, мовні чи культурні групи, що зберігають свою ідентичність.

2. Філософсько-політична концепція або модель суспільства, що визнає, поважає та заохочує культурну різноманітність, спрямована на забезпечення рівних прав і можливостей для представників усіх культур.

3. Характеристика середовища, організації чи інституції, де системно враховуються, представлені та інтегровані цінності, традиції, погляди та практики різних культур.

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості кубів або кубічних елементів у структурі об’єкта, часто використовується в архітектурі, дизайні або математиці для опису складної композиції з багатьох геометричних фігур кубічної форми.

2. У переносному значенні — складність, багатоаспектність або багатовимірність явища, поняття чи твору, що може бути розглянуто з численних різних боків або рівнів, аналогічно розгляду об’єкта з багатьох кубічних граней.

Властивість або характеристика процесу, системи чи підходу, що складається з послідовності декількох (багатьох) взаємопов’язаних етапів, кроків або стадій, які необхідно виконати для досягнення кінцевого результату.

У математиці та інформатиці — принцип організації обчислень, розв’язання задач або моделювання, при якому кінцевий результат отримується шляхом багаторазового застосування (ітерації) певного алгоритму або виконання серії послідовних операцій.

Властивість або стан, що характеризується наявністю та одночасним врахуванням декількох критеріїв (ознак, показників, вимог) для аналізу, оцінювання, порівняння або прийняття рішень.

Методологічний підхід у науці, техніці, управлінні та інших сферах, що передбачає розгляд об’єкта, явища або процесу з точки зору системи різнорідних, часто суперечливих, критеріїв для досягнення комплексної оцінки або оптимального результату.

1. Властивість або стан того, що відбувається, існує або повторюється багато разів; множинність, неодноразовість.

2. (Математика) Кількість, що показує, скільки разів один елемент або величина міститься в іншому; характеристика числа, що є добутком кількох однакових множників.

3. (Фізика, техніка) Кількісна характеристика, що визначає, у скільки разів прилад або система збільшують (посилюють) певний параметр (наприклад, кратність збільшення телескопа).

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю кількох корпусів (окремих будівель, споруд або конструктивних блоків), об’єднаних у єдиний комплекс; архітектурна або структурна багатосекційність.

2. У лінгвістиці та комп’ютерній лінгвістиці — властивість мовного ресурсу, що полягає у складанні та використанні кількох різних корпусів текстів (наприклад, синхронних, діахронних, спеціалізованих) для дослідження мови.

3. У бджільництві — характеристика пасіки, на якій вулики (корпуси) розташовані у великій кількості або у кілька ярусів.

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю багатьох координат, осей відліку або векторів дії, що дозволяє описувати, аналізувати чи функціонувати в складній, багатовимірній системі (наприклад, у математиці, фізиці, техніці).

2. У переносному значенні — здатність враховувати, поєднувати або діяти одночасно в декількох різних площинах, аспектах чи напрямках; комплексний, багатофакторний підхід до вирішення проблеми чи реалізації завдання.

Багатоконфесійність — це наявність у певному суспільстві, державі чи регіоні різних релігійних конфесій, які співіснують одночасно; релігійна різноманітність.

1. Властивість або стан об’єкта, що має кілька окремих, але взаємопов’язаних контурів (обрисів, замкнутих контурних ліній); наявність у складній системі чи структурі декількох самостійних контурів управління, регулювання або функціонування.

2. У техніці, проектуванні та комп’ютерній графіці — характеристика векторного зображення, складеного з двох або більше незалежних замкнутих контурів, кожен з яких може мати власні властивості.

3. У землевпорядкуванні та картографії — характеристика земельної ділянки, межі якої утворені кількома окремими, не суміжними замкнутими контурами, що розташовані на певній відстані один від одного.

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю багатьох точок, каналів або можливостей для з’єднання, взаємодії або контакту, зокрема в технічних системах, пристроях або мережах.

2. У соціології та антропології — характеристика середовища або суспільства, в якому індивіди мають можливість підтримувати регулярні соціальні зв’язки з представниками різних культурних, етнічних або мовних груп.

3. У лінгвістиці (соціолінгвістиці) — стан мовної спільноти або ситуації, за якого відбувається інтенсивне та регулярне мовне взаємодія між носіями різних мов, що часто призводить до явищ мовного контакту (наприклад, запозичень, кодового перемикання).