1. Властивість або стан, що характеризується наявністю багатьох точок, каналів або можливостей для з’єднання, взаємодії або контакту, зокрема в технічних системах, пристроях або мережах.
2. У соціології та антропології — характеристика середовища або суспільства, в якому індивіди мають можливість підтримувати регулярні соціальні зв’язки з представниками різних культурних, етнічних або мовних груп.
3. У лінгвістиці (соціолінгвістиці) — стан мовної спільноти або ситуації, за якого відбувається інтенсивне та регулярне мовне взаємодія між носіями різних мов, що часто призводить до явищ мовного контакту (наприклад, запозичень, кодового перемикання).