1. Не перериваючись, без зупинок, постійно, безперервно.
2. Дуже швидко, поспішно, не гаючи часу.
Категорія: Б
-
беззупинний
Який відбувається без перерв, зупинок або перепочинку; безперервний, неперервний.
-
беззубо
1. Не маючи зубів, не маючи здатності кусати чи гризти (про тварин).
2. Переносно: не переконливо, не рішуче, без сили та ефекту (про висловлювання, критику, протест тощо).
-
беззубий
1. Який не має зубів або має дуже мало зубів (про людину, тварину).
2. Переносно: який не має різкості, гостроти, сили; безсилий, недієвий (про висловлювання, критику, закон тощо).
3. Зоол. Назва родини ссавців ряду неповнозубих, а також представник цієї родини (наприклад, мурахоїд).
-
беззоряно
1. Так, що не має зірок; без зірок (про нічне небо).
2. Перен. Похмуро, безрадісно, без надій на краще майбутнє; без світла надії.
-
беззоряний
1. Позбавлений зірок, у якому не видно зірок (про небо, ніч тощо).
2. Позбавлений зірок як символів відзнаки, нагород (переносно).
3. Такий, що не має видатних, блискучих діячів у якій-небудь галузі; невидатний, непомітний (переносно).
-
беззольний
1. Який не містить золи або має мінімальну її кількість (про речовини, матеріали, продукти).
2. У хімії та технології: такий, що після повного згоряння не залишає твердого залишку (золи).
-
беззнаковий
1. (про число, тип даних) Який не має знаку, тобто може приймати лише невід’ємні значення (нуль та додатні числа).
2. (про змінну, величину) Позначений як такий, що не може бути від’ємним, що використовується для представлення виключно абсолютних значень.
-
беззмістовність
Властивість або стан того, що є беззмістовним; відсутність внутрішнього змісту, ідеї, логіки або значення; порожнеча, марність.
У філософії та мистецтві — характеристика явища, тексту, твору або вислову, які не мають суттєвого наповнення, глибини або не виражають значущої ідеї.
-
беззмістовно
1. Так, що не має змісту, суті, ідейного наповнення; порожньо, марно.
2. Так, що не виражає чіткої думки або не має логічної структури; невиразно, незв’язно.