1. Не зазнаючи кари, покарання; залишаючись безкарним.
2. Не зустрівши відсічі, опору; безперешкодно, вільно.
Словник Української
1. Не зазнаючи кари, покарання; залишаючись безкарним.
2. Не зустрівши відсічі, опору; безперешкодно, вільно.
1. Такий, що не зазнає кари, покарання за вчинене; такий, що залишається безкарним.
2. Який не може бути покараний або не підлягає карі; безкарний.
1. Який не має каркаса (жорсткої основи, кістяка); створений або функціонуючий без використання каркасної конструкції.
2. У техніці, будівництві: такий, що виготовлений або змонтований без внутрішнього жорсткого остова, що зазвичай забезпечує форму та міцність (наприклад, про безкаркасні меблі, безкаркасні шини, безкаркасні будівлі).
Який не містить карбонатів, позбавлений карбонатних сполук.
1. Який не має каналу (у 1, 2, 3 знач.), зв’язку чи шляху для передачі чогось; такий, що здійснюється безпосередньо, без проміжних ланок.
2. У техніці зв’язку: такий, що не використовує кабелів, дротів або інших направлених ліній зв’язку; бездротовий, радіо.
3. У маркетингу та продажах: такий, що стосується продажу товарів або послуг безпосередньо від виробника споживачеві, без залучення посередників (дистриб’юторів, дилерів, роздрібних мереж).
1. Такий, що не має канав, рівів або спеціальних заглиблень для відведення води, стоку рідин.
2. У техніці: такий, що не потребує для монтажу або функціонування створення каналів, траншей або каналізаційних систем (наприклад, про безканавковий спосіб прокладання комунікацій).
1. Який не має камери (спеціального приміщення чи відділу для певних цілей).
2. Про шину: така, що не має внутрішньої камери для повітря, оскільки повітря утримується між герметичними бортами шини та ободом колеса.
Який функціонує або передає інформацію без використання електричних кабелів, проводів; бездротовий.
Який не має зябер (органів дихання у водних тварин).
Який належить до класу беззябрових молюсків (Gastropoda або Pteropoda), що дихають через шкіру або легеневу порожнину.
1. (техн.) Такий, що не має зчіплення, не обладнаний зчіпним пристроєм; незчіпний.
2. (перен., розм.) Такий, що не має логічного зв’язку, не пов’язаний із попереднім; незв’язний, безглуздий (про мовлення, думки тощо).