Асигнувати (у ю, у єш) — перехідне дієслово, що може вживатися як у доконаному, так і в недоконаному виді. Воно означає виділення чи призначення конкретної суми грошей для певних цілей.
Категорія: А
-
асигнуватися
АСИГНУВАТИСЯ, -ується, недок. (пасив до асигнувати). Про кошти: виділятися, призначатися з певною метою. Уряд асигнує великі суми на розвиток та благоустрій міста (за прикладом із газети “Радянська Україна” від 12 серпня 1951 р.).
-
асидол
Асидол — це темно-бура масляниста рідина, яка не розчиняється у воді, має різкий специфічний запах і є сумішшю нафтенових кислот. Її виробляють шляхом обробки сірчаною кислотою відходів, що виникають під час лужного очищення нафтових дистилятів (гасових, солярових, масляних). Цю речовину застосовують як антисептик (зокрема для деревини), емульгатор, розчинник тощо.
Також асидолом називають рідину, призначену для чищення до блиску різних металевих предметів: музичних інструментів, армійських ґудзиків і пряжок, корабельного спорядження та іншого.
-
асизи
В англійському середньовіччі це поняття позначало окремі королівські акти, загальні постанови й укази, а також спеціальні тиски позовів та судових засідань, що проводилися з виїздом на місце.
У Франції того ж періоду так називали розпорядження, видані впливовими феодалами (сеньйорами).
В епоху Середньовіччя в низці держав під цим терміном розуміли кодифіковані збірники законодавства. У нинішніх Англії та Франції він означає виїзні сесії судових органів.
-
асикрит
Асикритом називали державного службовця, який виконував обов’язки особистого секретаря при імператорському дворі Візантійської імперії.
-
асиндетон
Асиндетон — це стилістична фігура, що полягає в навмисному пропуску сполучників між однорідними членами речення або частинами тексту, завдяки чому мова набуває більшої динаміки, енергійності та лаконічності.
-
асинергія
Асинергія — це медичний термін, що означає порушення координації м’язових груп під час виконання складних рухів, яке може бути частковим або повним. Воно характеризується нездатністю об’єднати окремі моторні компоненти в єдину цілісну дію. Цей симптом зазвичай виникає при ураженнях мозочка.
-
асинхронія
У медицині це стан, коли різні системи, органи або їх функції розвиваються з різною швидкістю, тобто один випереджає, а інший відстає.
Загальне значення — це порушення часової узгодженості між подіями або процесами.
-
асинхронний
АСИНХРОННИЙ, -а, -е (книжне). Такой, що відбувається не в один і той самий момент з чимось, не має часової збіжності; неодночасний. Антонім до слова «синхронний».
У техніці, зокрема в електромеханіці, це поняття описує рух, коли швидкість обертання провідникового витка відстає від швидкості зміни обертового магнітного поля. Саме через цю різницю в швидкостях обертання витка та поля його вважають асинхронним, тобто неодночасним (Курс фізики, II, 1956, 203).
-
асинхронність
Абстрактний іменник, утворений від прикметника «асинхронний»; означає властивість або стан, що відповідає значенню цього слова.