drevosliv.com

Словник Української

Категорія: А

  • атаксія

    Атаксія — це порушення координації свідомих рухів, яке виникає при певних патологіях нервової системи. Її причинами можуть бути серйозні ушкодження чутливості тканин (наприклад, при пошкодженні спинного мозку) або дисфункція вищих нервових центрів, що контролюють рухи (що трапляється при патологіях мозочка чи вестибулярного апарату через склероз судин, травми, пухлини, інфекційні хвороби тощо). Терапія спрямована на лікування основного захворювання та включає спеціальні вправи.

    Ментальна атаксія — це патологічний розрив між емоційними проявами людини та її думками чи ідеями.

    Статична атаксія — це форма атаксії, де відсутність координації позбавляє людину можливості утримувати рівновагу у вертикальному положенні.

  • атактостель

    Атактостель — це будова центральної частини стебла, характерна для однодольних, а також окремих видів дводольних рослин.

  • атакувати

    АТАКУВАТИ, -ую, -уєш, дієслово (доконаний та недоконаний вид, перехідне). 1. Рішуче переходити в наступ на супротивника, завдавати удару по ворогу. Як приклад: діючи у тилу французьких військ, підполковник Давидов атакував та знищив охорону обозу з артилерійськими снарядами (Кочура); командир віддав наказ негайно атакувати Турецький вал у лобову (Ю. Яновський).

    2. У переносному значенні: активно діяти проти когось або наполегливо прагнути досягти певної мети. Наприклад: школярі вже атакували горб заступами (Донченко); Зоя відразу ж почала атакувати Катрусю численними питаннями (Рибак).

  • атакуючий

    Атакуючий, -а, -е. Дієприкметник теперішнього часу від дієслова «атакувати».

    У значенні іменника: атакуючий, -ого, ч. Особа, яка здійснює атаку, напад. У художньому творі зафіксовано: «Атакуючі прорвались до самого Перекопського валу» (Гончар, «Таврія…», 1957, с. 684).

  • аташгох

    За часів держави Сасанидів в Ірані так називалася культова споруда для поклоніння вогню, пов’язана з релігійними практиками зороастризму.

  • аташе

    Аташе — це посада фахівця-радника, який спеціалізується на конкретній галузі (наприклад, військовій справі чи торгівлі) та працює при дипломатичному представництві. Як ілюстрація: він обіймав лише посаду аташе при одній із європейських дипломатичних місій (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 235). Також існували чутки, що разом із головнокомандувачем до Чаплинки прибудуть усі іноземні військові аташе, акредитовані в Криму (Гончар, Таврія.., 1957, 635).

    Цей термін також означає молодший дипломатичний ранг у відомстві закордонних справ. Наприклад, аташе радянського посольства, який зустрів Федора Архиповича, провів його до зали очікування (Рибак, Час.., 1960, 857).

  • аташе-кейс

    Див. статтю «диплом» у третьому томі.

  • атбасарка

    Ця комаха належить до родини несправжніх саранових і не утворює стад.

  • атев

    Атев — це історичний головний убір фараона у вигляді подвійної корони, яка поєднувала білу (внутрішню) та червону (зовнішню) частини. Її прикрашали єгипетські символи: шуліка та змія-урей. Ця корона була втіленням єдності Верхнього та Нижнього Єгипту.

  • атеїзм

    Атеїзм — це світоглядна позиція, що полягає в запереченні існування божества та відмові від релігійних вірувань; синонімічними поняттями є безбожність і безвір’я. Згідно з однією з думок, пропагандистська діяльність має обов’язково включати й поширення атеїстичних поглядів (Ленін, 10, 1949, 66).

    Атеїзм поета Олександра Пушкіна, що гостро та дотепно викривав церковників і мракобісся, зберігає свою актуальність і в сучасний час (Наука.., 2, 1958, 51).