атакуючий

[ɑtɑkujut͡ʃɪj] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Військова справа) –

    Атакуючий, -а, -е. Дієприкметник теперішнього часу від дієслова «атакувати».

  2. (Історія) –

    У значенні іменника: атакуючий, -ого, ч. Особа, яка здійснює атаку, напад. У художньому творі зафіксовано: «Атакуючі прорвались до самого Перекопського валу» (Гончар, «Таврія…», 1957, с. 684).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. атакуючий, р. атакуючого, д. атакуючому, з. атакуючого, о. атакуючим, м. атакуючім, к. атакуючий

Більше записів