Словник Української
1. Людина, яка захоплюється автомобілями та мотоциклами, цікавиться їх технікою, історією, доглядає за ними або займається їх колекціонуванням.
2. Власник автомобіля або мотоцикла, який використовує його для особистих, некомерційних потреб, часто з особливим ставленням до техніки.
1. Автомобільний двигун внутрішнього згоряння, призначений для транспортних засобів.
2. (заст.) Автомобіль, самохідний транспортний засіб.
1. Який стосується автомоторного спорту — змагань на автомобілях, мотоциклах або інших моторних транспортних засобах.
2. Який належить або відноситься до автомоторної спільноти, клубу, організації тощо.
Автомотоспорт — вид спорту, що поєднує автомобільні та мотоциклетні змагання, де учасники керують різними типами швидкісних транспортних засобів (переважно автомобілями та мотоциклами) на спеціальних трасах або маршрутах з метою визначення переможця за швидкістю, часом або технікою подолання дистанції.
Автомотоспорт — організована діяльність, пов’язана з проведенням змагань, чемпіонатів, ралі та інших змагальних заходів у сфері автомобільного та мотоциклетного спорту.
Автомототранспорт — узагальнююча назва для всіх видів транспортних засобів, що рухаються суходолом за допомогою автомобільних або мотоциклетних двигунів (легкові та вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли, моторолери тощо).
Автомототраса — спеціально обладнана траса для проведення автомобільних та мотоциклетних змагань, перегонів або тренувань, що має тверде покриття (асфальт, бетон) та відповідну інфраструктуру (трибуни, бокси, контрольні пункти).
Автомототраса — власна назва конкретних споруджень такого типу (наприклад, траса «Чайка» у Києві історично могла називатися автомототрасою).
1. Розмовна назва автономної системи живлення, яка забезпечує енергією об’єкт незалежно від центральних мереж (наприклад, генератор, сонячні панелі або акумуляторні батареї).
2. Розмовне скорочення від “автономна республіка” — адміністративно-територіальна одиниця з особливим статусом самоуправління в складі держави (наприклад, Автономна Республіка Крим).
3. У морській та рибальській практиці — розмовне позначення автономного плавання, рейсу або походу судна без заходу в порти або без поповнення запасів.
1. Така, що має самоврядування, самостійність у вирішенні внутрішніх питань, незалежність у певних сферах діяльності (про територіальну одиницю, організацію, установу тощо).
2. Така, що діє самостійно, незалежно від зовнішніх керуючих пристроїв або систем; самокерована (про технічні пристрої, механізми, системи).
3. У філософії та етиці: така, що керується власними, внутрішньо встановленими законами та принципами, а не зовнішніми впливами; самозаконна (про волю, особу, поведінку).
Автономович — українське прізвище, що походить від імені Автоном.
Автономович — українське по батькові, утворене від імені Автоном (наприклад, Петро Автономович).
Автоноя — у давньогрецькій міфології: одна з трьох доньок Кадма та Гармонії, сестра Семели, Іно та Агави, мати Актеона.
Автоноя — рідкісне жіноче ім’я грецького походження, що означає «та, що має власний розум» або «самозаконна».