1. Посадовець, який працює в бюрократичному апараті державного управління.
2. Людина, схильна до бюрократизму; формаліст, канцелярист, який дотримується надмірних формальностей, заважаючи справі.
Словник Української Мови
Буква
1. Посадовець, який працює в бюрократичному апараті державного управління.
2. Людина, схильна до бюрократизму; формаліст, канцелярист, який дотримується надмірних формальностей, заважаючи справі.
Приклад 1:
В головному приводі того механізму, що він зрушити хотів, запряжений був, певно, лінивий осел, що не давався ні на гнів, ні на лицяння; в центральній управі його творчості засів, мабуть, безглуздий бюрократ, що все чогось вимагав, усе чомусь відмовляв, все казав незмінне: «Прийдіть завтра». Поволі забобони виникали в хлопцеві.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”