1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на предка-носія професії бюрка (див. значення 2).
2. (Заст., іст.) Дрібний урядовець, канцелярист, переписувач або службовець низчої ланки в установі; копіїст, писар.
бюрко
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Положила йому на бюрко і вийшла. Ані хмариночки жалю не було в душі.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |