бирка

[bɪrkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Невелика дерев’яна, металева або пластикова пластинка, табличка, яка використовується для позначення, маркування чи обліку чого-небудь (наприклад, товару, вантажу, приладу); етикетка, ярлик.

  2. (Історія) –

    Історично: дерев’яна або кістяна пластинка з зарубками, що використовувалася в давнину для ведення лічби, обліку (наприклад, податків, боргів).

  3. (Техніка) –

    У техніці: деталь у вигляді пластини, планки або стрижня, що встановлюється для обмеження руху, фіксації положення частин механізму чи як покажчик.

  4. (Історія) –

    Рідко: позначка, зарубка, зроблена на чомусь для пам’яті або лічби.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бирка, р. бирки, д. бирці, з. бирку, о. биркою, м. бирці, к. бирко

Більше записів