бир

Значення

1. (Геологія) –

   (геогр.) Височина, плато, горбиста рівнина, поросла травою або рідколіссям; тип ландшафту в Туві, Забайкаллі та Монголії.

2. (Історія) –

   (заст.) Міра довжини в Туві та на Алтаї, що дорівнює приблизно 1,067 метра (2 аршинам).