Древослів

Словник Української Мови

биня

[bɪnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Велика дерев’яна посудина, діжка для зберігання різних продуктів (зокрема, борошна, зерна).

  2. (Географія) –

    (власна назва, геогр.) Назва села в Україні, зокрема села Биня в Івано-Франківській області.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. биня, р. бині, д. бині, з. биню, о. бинею, м. бині, к. бине

Більше записів